Меню сайту
Наше опитування
Новинки
Пошук
Погода в Тисмениці
Календар
| « Травень 2024 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
Архів записів
Друзі сайту
Зигмунд Фрейд і Тисмениця
Мало хто із тисменичан знає,що батько всесвітньовідомого вченого психолога і психіатра, який вивчав людське несвідоме Зигмунда Фрейда Якоб Фрейд походив із Тиcмениці.
Але давайте повернемося на кілька століть назад, щоб прослідкувати за життям євреїв на наших землях. Існують дані про те, що євреї були вже на галицьких землях у 11 столітті. Перші письмові згадки про них з’являються у 14 столітті. Найдавніші відомості про тисменицьких євреїв походять із 1486 – 1500 років, як про орендарів у Тисмениці. В малих містечках євреї займалися дрібною торгівлею і простим ремеслом. Окрім жменьки багатих купців, торгівлею займалася велика кількість власників дрібних магазинів і крамарі.
Єврейське населення Тисмениці, як і в інших містах і містечках мало свою синагогу. Перша синагога була дерев’яною і згоріла у 1764 році. Через два роки було дано дозвіл на побудову нової. Ця синагога стала цінною єврейською пам’яткою міста, яка була зруйнована радянською владою у 1946 – 1947 роках. Біля синагоги був малий клаптик землі, обгороджений парканом. Легенда розповідала, що на цьому місці одного дня запався під землю весільний кортеж з молодим і молодою. Також тут була ритуальна лазня – миква і маленький будиночок, в якому здійснювався ритуальний забій свійських тварин.Тисмениця відігравала важливу роль у єврейському житті. За часів кагальної автономії польських євреїв місто повинно було вислати делегата до єврейського сейму.
Серед дрібних тисменицьких торгівців був і Якоб Фрейд. Народився він у 1815 році і прожив у Тисмениці свої перші 25 років. Хоча Якоб відвідував школу, в основному релігійну, всього кілька років, проте він знав німецьких класиків. У1835 році Якоб одружився з Сальою Каннер.Він зайнявся торгівлею вовною та сукняними матеріалами, став місцевим представником пражських і віденських фірм. У Тисмениці у подружжя Фрейдів народилося двоє синів – Емануель і Філіп. З часом сім’я Якоба Фрейда переїхала до міста Фрейберг, що у Моравії. Якоб часто подорожував по Моравії, Галичині, Австрії, торгуючи худобою, мясом, шкірами, воском, коноплями і медом, а дружина Саля займалася вихованням синів, бухгалтерією і наглядом за складами з товаром. Через п’ять років після смерті дружини Салі сорокарічний Якоб одружився з двадцятилітньою Амалією Натансон, яка народилася у місті Броди на Львівщині, а виросла в Одесі. Амалія була гарною панною з досить солідним посагом,і їй сподобався спокійний, із взірцевими манерами Якоб Фрейд,який умів собі порадити в житті. Коли Якоб привіз Амалію до Фрейберга, то його син Емануель вже був жонатий, а Філіпу було 19 років.
6 травня 1856 року у родині Фрейдів з’явився на світ син Зигмунд.У своїй статті «Моє життя і психоаналіз» він писав: «Я народився 6 травня 1856 року у Фрейбурзі в Моравії, маленькому містечку в нинішній Чехословаччині. Мої батьки були євреї, і сам я залишаюся євреєм. Про моїх предків з батьківського боку я знаю, що вони колись мешкали в рейнських землях, у Кельні; у зв’язку з черговим переслідуванням євреїв у 14 або 15 століттях, сімейство перебралося на схід, і впродовж 19 століття воно перемістилося з Литви через Галичину до німецькомовних країн, до Австрії». Після Зигмунда в сім’ї ще народилися: Анна, Роза, Марія, Дольфі, Паула та Александр.
До трьох років малий Зигмунд ніяк не міг зорієнтуватися в родинних зв’язках, бо Філіп був майже такого ж віку, що і Амалія. Часом йому здавалося, що він є сином Філіпа і внуком Якоба.Ще складніше було розібратися у зв’язках із Яном, сином Емануеля, який був на один рік старший від Зигмунда і з його ровесницею Пауліною, дочкою Емануеля. Ці клопоти минули, коли подружжя Фрейдів переїхало із сином Зигмундом та дочкою Анною до Лейпцігу, а після невдач – до Відня. Найстарший син Емануель забрав свою родину і брата Філіпа у Манчестер і заснував там свю текстильну фірму. Зигмунд зустрівся зі своїми старшими братами, коли йому виповнилося 19 років, і в нагороду за закінчення гімназії та вступ до Віденського Університету батьки відправили його на канікули до Англії.
Після другого одруження інтереси Якоба Фрейда зіпсувалися.Нова північна залізнична лінія з Відня оминала Фрейберг. Інфляція і економічна криза п’ятдесятих років застали його зненацька. Не вдалося йому погасити боргові зобов’язання, а коли приїхав зі своїм чотирилітнім сином і півторарічною дочкою до Відня без капіталу, то вже не міг конкурувати із давніми столичними фірмами,і ніколи вже не мав самостійного інтересу.Якоб став працювати у різних фірмах, що торгували вовною і текстилем. У кращі часи сім’я змогла купити фортепіано для Анни , нову лампу на ланцюгах,що висіла у їдальні, одяг для родини та фотографії.
Після закінчення гімназії Зигмунд Фрейд вступив до Віденського університету на медичний факультет. Спочатку він не мав наміру займатися лікарською практикою. Зигмунд працював в інституті фізіології, де займався вивченням гіпнозу і його застосуванням для лікування душевнохворих. Пізніше Фрейд зайнявся вивченням сновидінь, що стало одним із методів психоаналізу. Вперше термін «психоаналіз» він використав у 1896 році. У 1899 році Зигмунд Фрейд видає свою першу самостійну працю «Тлумачення сновидінь»,яка була присвячена аналізові неврозів за допомогою вивчення сновидінь пацієнта.
5 березня 1902 року імператор Франц – Йосиф підписав офіційний указ про присвоєння вченому звання професора – асистента. У 1908 році Фрейд відкриває Віденське психоаналітичне товариство, де збиралися не лише медики, а і творча інтелігенція.У1922 році Лондонський університет вшановував вчених світового рівня, а серед них Альберта Енштейна і Зигмунда Фрейда.Вченого запрошують читати лекції до США, за які він одержує високі гонорари, а у1930 році - одержує літературну премію Гете.
У 1938 році після приєднання Австрії до Німеччини почалися переслідування євреїв,і Фрейд був змушений емігрувати до Лондона. 23 вересня 1939 року після важкої хвороби він помирає.
Теорії Фрейда і використовувані ним методи лікування викликали полеміку у Відні у 20 столітті і до цього часу залишаються предметом гарячих дискусій. Його ідеї часто обговорюються і аналізуються в літературі і філософських працях в доповнення до дискусій в наукових і медичних працях, проте Зигмунд Фрейд і по сьогоднішній день залишається « батьком психоаналізу».
Директор народного музею
історії міста Тисмениця ім. Степана Гаврилюка
Лілія Лишега
Відео по темі:
Сюжет ТРО "Тисмениця"