Меню сайту
Наше опитування
Новинки
Пошук
Погода в Тисмениці
Календар
| « Травень 2024 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | ||
Архів записів
Друзі сайту
Городище
На берегах річок Ворона та Стримба розташувалося стародавнє галицьке містечко Тисмениця. Але в давніші часи, як показують археологічні дослідження, поселення знаходилося в урочищі «Городище», яке розташоване по лівій стороні від дороги на Коломию.
Фото Івана Постоловського
Городищем у науці називають укріплені поселення, які були обнесені земляними валами та ровами. На всіх поселеннях під час їх існування поступово нагромаджувались різноманітні господарські та побутові залишки: рештки їжі, уламки каменів і глиняного посуду, сиродутні та ковальські шлаки, попіл і вугілля, браковані та поламані знаряддя праці, побутові предмети, залишки зруйнованих будівель і печей, тощо. Всі ці залишки змішувались із землею, притоптувались, забудовувались пізнішими будівлями. Поступово на місцях поселень утворювався певний шар землі із залишками матеріальної культури людей. Якщо на якомусь місці поселення існувало кілька разів у різні епохи, то від кожного його заселення залишався окремий культурний шар. Такі поселення одержали назву багатошарових. Дослідження . які проводились в урочищі «Городище» показали, що це і є багатошарова памятка з нижнім шаром культури гребінцево – накольчатої кераміки, другим – трипільської культури та верхнім – голіградської групи культури фракійського гальштату.
Фото Івана Постоловського
Археологічні розвідки «Городища» робилися ще в 19 столітті і, вже тоді були підстави говорити, що тут було постійне поселення людей, засноване ще на початку нашої ери. Саме тут польський вчений, громадський і державний діяч, син власника Єзуполя, перший археолог-дослідник історії давньої Тисмениці Войцех Дзєдушицький у 80-роках 19 століття знайшов на «Городищі» римські монети 1 століття нашої ери. Знайдені тут монети свідчили про те, що вони виконували не тільки функцію скарбу, але й платежу при торгівлі з провінціями Римської імперії. Місцеві жителі продавали, в основному, худобу, шкіру, вовну, хутро, сіль, віск, мед, а купували залізні знаряддя праці, зброю, одяг, вина, посуд, прикраси та інші товари.
У 1970-1980- роках студентами Івано – Франківського педагогічного інституту під керівництвом викладача історії Кочкіна Ігоря Тарасовича проводилися археологічні дослідження «Городища».
Розкопки показали, що найпотужнішим шаром урочища є трипільський. Було розкопано залишки 10 глинобитних жител і 13 господарських ям. Стіни жител були зроблені з переплетеного між стовпами пруття, обмазаного глиною, а підлога була вимощена глиняними валиками, покладеними на розколені колоди. Всередині жител знаходилася глиняна піч. Там же було знайдено ножі, скребки, різці, вкладиші до серпів, свердла, тесла, наконечники до стріл та інші речі, зроблені з кременю, а також зернотерки та фрагменти кераміки. Серед рідкісних знахідок були фрагменти глиняних жіночих статуеток, що вказує на те,що мати-жінка відігравала головну роль в житті роду. Дещо з розкопаних речей міститься в експозиції народного музею історії міста Тисмениця імені Степана Гаврилюка. Тут можна ознайомитися зі звітом І. Кочкіна про розкопки цілого ряду урочищ Тисмениці, фотографії розкопок «Городища».
Фото Івана Постоловського
Урочище займає 2 гектари й внесене до реєстру памяток археології. В цьому році Тисмениці виповнюється 945 років від першої письмової згадки. Напевно, не кожне місто може похвалитися такою археологічною пам’яткою. Отже, завданням нашого покоління є збереження «Городища» для наступних, як і для нас воно було збережено нашими пращурами, бо це свідок древності нашого міста.
Директор народного музею історії м. Тисмениця
ім. С. Гаврилюка Лілія Лишега